Пам'ятаємо Чорнобильську катастрофу
26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа – Чорнобильська аварія. Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життям і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. За різними даними, протягом лише одного місяця після Чорнобильської катастрофи від отриманого опромінення загинуло від 30 до 200 пожежників і працівників АЕС.
На початковому етапі зусиль з мінімізації наслідків величезного викиду радіоактивних речовин до робіт залучалися військовослужбовці строкової служби. Пізніше, влітку 1986 і далі, величезний обсяг робіт виконували залучені військові запасу та вільнонаймані працівники. За неповними даними, через чорнобильський майданчик пройшли понад 600 тисяч осіб. Працювали вахтовим методом – приїздили одні, отримували максимально допустиму дозу радіації і їхали назад. На зміну приїздили інші.
Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався.
У 2004 році було проведено тендер на проєктування і спорудження нового «саркофагу» - Нового безпечного конфайнмента. Його будівництво розпочалось у 2012 році. 29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку Нового безпечного конфайнмента. 10 липня 2019 року Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» ввело в експлуатацію комплекс НБК. Надалі будуть роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкту «Укриття». За задумом проєктувальників, нова споруда зможе вирішити проблему, як мінімум, на сто років, хоча ліквідувати станцію планують у 2065 році.
Чорнобиль і нині постійно нагадує про себе: або як один з найпопулярніших туристичних маршрутів для туристів з усього світу, або як небезпечний осередок лісових пожеж.
Одна з головних причин підвищеного, особливо останнім часом, туристичного інтересу до ЧАЕС – це вихід в 2019 році серіалу HBO «Чорнобиль», який розповідає про аварію в 1986 році і наслідки її ліквідації. За версією популярного сайту про кінематограф IMDB, навесні минулого року стрічка очолила рейтинг найкращих серіалів світу і впевнено утримується й дотепер.
А щодо лісових пожеж, то півтора тижня світ з острахом спостерігав, як палає Чорнобильська зона - радіоактивний анклав розміром з Люксембург за сто кілометрів від Києва. Пожежу, що стала найбільшою з часів аварії на ЧАЕС у 1986 році, вдалося приборкати лише на десятий день - завдяки героїзму сотень пожежників і волонтерів, пожежній авіації та - дощу. І хоча вогонь, що впритул підійшов до атомної станції, наразі вдалось зупинити, а рівень радіації навіть у прилеглих районах не перевищує норми, радіти зарано: радіоактивні ліси навколо реактора будь-якої миті можуть спалахнути знову.
Щороку 26 квітня ми згадуємо всіх тих, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав за нас своє життя у ядерному котлі, хто ліквідував наслідки найстрашнішої трагедії 26 квітня 1986 року. Згадуємо і тих, чиє життя стало поділеним на ДО та ПІСЛЯ.
Шановні учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС!
Низький уклін і безмежна наша подяка за ваш подвиг та самопожертву. Вічна і світла пам'ять тим, кого немає поряд з нами. Шана, глибока повага і вдячність ліквідаторам, які живуть поруч з нами.
Дай Боже вам і вашим родинам здоров'я, миру і добра!
Сільський голова Анатолій Пархоменко
